Мне жаль, что пять не делится на два,
Что мой язык порой бывает непонятен.
Мне жаль, что нужно применять слова,
Чтоб между нами не осталось белых пятен.
Мне жаль, что я так редко вижу сны,
Что философствовать приходится за чаем.
Мне жаль, что в нас все меньше глубины,
Да только мы порой того не замечаем.
Мне жаль, что нужно изменять себе,
Чтоб в этой жизни хоть чего-нибудь добиться.
Мне жаль, что в бесконечной я борьбе,
Что я сама с собой не в силах помириться....
Боже, болить душа,
Краще би тіло-тіло,
Випила би вина,
Аби не так боліло,
З‘їла би шоколад,
Засолодила б душу,
Чи сібазон-трамадол
Шпиґнула — і у мушлю.
Але у ній штормить...
Що тобі, Жінко, треба,
Маєш, здається, все,
В чому ж тоді потреба?
Діти, робота, дім —
Чи ж тобі, Жінко, мало?
Мудро мовчу в одвіт,
Боже, як все дістало!
Може б то, душу ту
Витягнути зсердини,
Вибити мотлох весь,
Випрати в детерсивах,
Вибілити якось,
Щоби не так чорніла?..
Боже, болить душа,
Краще би тіло-тіло!..
Дякую за Ваші щирі вітання та добрі слова. Нехай всі побажання і справді здійсняться, хай буде все так, як хочеться лише нам. Я і Вам бажаю достатку і благополуччя, чудових миттєвостей життя і добрих посмішок близьких людей.