КОЛИ В УКРАЇНІ БУДЕ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
Війни тієї, що була — не знаю,
Тоді мене на світі не було.
Та я своє дитинство пам’ятаю,
Де цінувались хліб й людське тепло,
І доброта, що через край лилася,
Й до кожного заходила в серця.
І та печаль, що ще не уляглася,
І не було їй краю та кінця.
Жили ми бідно, та була надія,
Що стане краще, лише час прийде.
І кликала нас в світ чарівна мрія,
Що по життю колись нас поведе.
Жили всі важко, але ми й не знали,
Що можна жити в розкоші й теплі.
Ми вчилися, трудились, працювали
Й були найщасливіші не землі…
Були ми діти, що було нам треба?
Аби не голодно й не холодно було.
Аби було над нами мирне небо,
А сонечко приносило тепло…
І щоб війни вже більше ми не зна