Друзі-лозівчани, допоможіть, будь-ласка! Щойно один красень ледь не збив мою маму на тротуарі. На Володарського, навпроти бічного входу до ринку, біля "Кулінічів" і банку, легковик вишневого кольору, схожий на дев’ятку, влетів в огорожу тротуару і зачепив маму. Вона не змогла сфотографувати ані машину, ані місце. Якщо хто є поблизу, сфотографуйте! Навіть якщо машинка втекла. Її номери — АЕ 8215 ЕА.
Репост — теж допомога.
А ви кажете, ядерна бомба...
Пізній вечір, несподіваний і довгоочікуваний дзвінок: подзвонив боєць, з яким майже немає зв’язку — часто буває на "тому" боці.
У нього все гаразд :) Приїхав у коротку відпустку.
Питаю, чи щось потрібно — каже, ні, наче нічого. Хіба що друге життя. І сміється.
От де задачка для волонтера.
Друзяки, допоможіть! Або передайте знайомим волонтерам!
Мої сапери з 92 ОМБр просять машину — повний привід, починаємо фантазувати від УАЗика і далі, кого наскільки вистачить. Кажуть, потрібно швидко вискочити, замінувати і звалити. Для цього потрібні колеса, а повний привід — бо по полях. Осьочкі.
Може в кого є? Навіть не на ходу? Будемо всім миром реанімувати. А як і немає, то поширюйте, будь ласочка. Так і знайдемо потрібну машинку (о так, я вірю у теорію шістьох рукостискань).
Миру нам! А саперам — машину :)
А! Ледь не забула. Сказали, на кордоні Харківщини очікують спроб прориву, так що мінуватимуть "аж до Бєлгорода".
Переможемо? Без сумніву.
" - (обрывает) Приуныли? Вы че там совсем охуели? Что значит вы приуныли? Вы что через час атаку должны отбить, а ночью в разведку к сепара ползти? Вам че, блять, больше заняться нечем кроме как новости смотреть да на фейсбуках сидеть? Иди блять бегом и сделай что-то хорошее для солдат - уныние как рукой снимет".
Кого ковбасить від сьогоднішніх новин — швидко переказуйте гроші волонтерам (найближчим, яким довіряєте). Все, ви вже не безсилі. За допомогою ваших грошей бійці відстоять ще кілька метрів нашої землі.
Картка Жіночого легіону Лозівщини: 5168 7572 0592 5896, Анна Красноперова.
Хочете допомогти через Roman Donik? Ось: 4405 8858 2358 0292, Доник Роман.
Не хочете Доника? Тримайт
Звонок десантнику на передовую (почти дословно) - привет, ну как вы там? - (бодрым голосом) не могу много говорит, у нас тут жара. Мы только что их танк...
Є у нас підопічний — боєць Володимир в одному з прикордонних загонів. Десь за 40. Скромний такий дядько. Вражаюче скромний.
Допомоги від лозівських волонтерів не отримував, бо я (каюся) загубила листок з його контактами і забула. На щастя, листок знайшовся, і, прочервонівши до кісткового мозку, я кинулася дзвонити.
А він каже, що в нього все є, наче нічого не треба. Відчуваючи п’ятою точкою, перепитую по пунктах.
З’ясувалося, що "все є" — це берці, видані влітку (ледве витягла, що ноги таки мерзнуть), бушлат, який продувається вітром, "дубок", літній спальник, в який в одязі не влізеш, бо замалий навіть на 48 розмір.
Все це витягувала, Володимир нічого не просить. У нього "все є". К
Любі жінки, дівчата, бабусі, "дзевчонкі")) Настав час нам з Вами об*єднатися, задля миру та спокою у нашому місті! Настав час для нас наводити лад у своїй хатині власноруч) Тож давайте об*єднаємось! Разом ми зможемо куди більше, ніж по одинці)) ...