Посіяла людям
літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на т
Що за день чудовий Воскресіння,
сповнений любові і надій?
За чиїмось мудрим повелінням -
світ довкола враз помолодів.
Прямо в хату ллється сонця повінь,
вже давно такої не було.
А душа стає раптово -
наче біле лебедя крило.
Хоче в небо визволення ради
із пітьми, що заступа її...
Воскресіння – то велика радість,
Благодать Господня навесні.
Добро, мов сонце землю обіймає,
Гімн перемоги лине із небес!
Радійте днесь! Хай серце вірить й знає:
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
Благовіщення Діві Марії.
Чистий подив, дитинно-дівочий.
У покорі опущені вії
Вкрили ясні задумливі очі. Тиху радість цій Божій Дитині
Таїна сокровенно відкрила.
І Архангел вклонився Людині –
Перед Нею згорнув білі крила. Благовіщення. Всесвіт квітує,
Очищаючи кров свою згірклу.
Мила пташечка радість вістує,
Знісши крильця-пелюстки на гілку. Бог шепнув їй ту світлу новину,
І маленька всім серцем співає,
Бо почула, що Божого Сина
Від сьогодні Пречиста чекає. Біля церкви в живому віночку
Небесам тихо моляться віти,
Жде народження перших листочків
Поетичний замріяний квітень. В одкровенні весняному світу
Розцвітають в душі псалмоспіви –
Мов бальзамові трави, мов квіти
Стелять з