Матусенько. Слова М.Шевчук-Можиловська, музика В.Сліпака
Матінко, матусенько, рідненька,
Моя лебіденько і зіронька ясна!
В думках злітаю до свого серденька,
В дитячий світ, до барв, де так цвіла весна!
Сон мені наснивсь, де я був дитина,
Що моя матусенька - юна й молода.
Чулось, як мелодія пісні лине...
Мамина мелодія, мов з гір вода!
Приспів: О, матінко, матусенько, прости,
Пробач мені, й прости усі провини,
Бо прикладом для мене була, мамо, ти!
А тому гордий зватись твоїм сином!
2. Матінько, матусенько, о, нене,
Літа наші злетіли, як з вишні цвіт...
У серці залишила ти спогад в мене,
Знання, які навчала мене з юних лі
В своїй творчості я завжди приділяв особливу увагу тим питанням, які хвилюють людей. Ну як можна неписати пісні і музику, якщо ти це можеш, про неньку Україну, про рідний край, а особливо про найдорожчу для тебе людину- рідну маму. Ми ніколи не задумувалися над тим, що прийде час і твоєї найріднішої людини не стане, а тому все треба робити своєї поведінкою так, щоб продовжувати їй життя, менше її хвилювати, а більше створювати умови для радості, бо втрачаючи її, ми починаємо думати над тим, а що я таке зробив, щоб її вберегти? Було так, що моя мама ніколи не жалілась на здоров`я, можливо не хотіла створювати хлопоти сину, його сім`ї, а можливо й лікарям! Одного разу вона пожалілась на болі і