Зацілуй мене ніжним поглядом,
Тихим подихом обійми.
Знаю — завтра це буде спогадом.
Так, неначе це були сни.
Та ж то завтра… Сьогодні байдуже.
Бо сьогодні так хочеться слів.
Намалюй словами щось райдужне
На усіх із семи кольорів.
Я з тобою немов переспівниця —
Ти спитаєш, а я відповім.
Може й ска̍жу якусь нісенітницю...
Як отут добирати слів?
Не старайся мені сподобатись,
Ти для мене і так зорепад.
Як би так із тобою домовитись —
Щоб не бу̍ло дороги назад.
А на вулиці зимно й вітряно
Для мережаних твоїх крил.
Знати б скільки для нас відміряно?
Скільки нам подаровано сил?
І нехай за вікном зносить голову,
Там немає вітрам межі.
Я тебе від ворожого холоду
Заховаю в своїй душі.
І не дай
Зацілуй мене ніжним поглядом,
Тихим подихом обійми.
Знаю — завтра це буде спогадом.
Так, неначе це були сни.
Та ж то завтра… Сьогодні байдуже.
Бо сьогодні так хочеться слів.
Намалюй словами щось райдужне
На усіх із семи кольорів.
Я з тобою немов переспівниця —
Ти спитаєш, а я відповім.
Може й ска̍жу якусь нісенітницю...
Як отут добирати слів?
Не старайся мені сподобатись,
Ти для мене і так зорепад.
Як би так із тобою домовитись —
Щоб не бу̍ло дороги назад.
А на вулиці зимно й вітряно
Для мережаних твоїх крил.
Знати б скільки для нас відміряно?
Скільки нам подаровано сил?
І нехай за вікном зносить голову,
Там немає вітрам межі.
Я тебе від ворожого холоду
Заховаю в своїй душі.
І не дай