"Статуси про Україну"

*** А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко, хоч Майдан ридав… І з кров´ю перемішана сльоза…. А батько сина ще не відпускав.. Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду – сотник ,молодий,вродливий І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній-сивий-сивий.. І рани їхні вже не їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла…

Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й добро. У цьому шатрі килими золотаві – Із соняхів, жита, пшениці, вівса. А десь майоріють, як крапельки неба, Волошки блакитні. Яка ж то краса! Тут мешкають люди привітні та чесні, Хліб–сіллю гостей зустрічають вони. Земля наша щедра, родюча, багата – Усіх нагодують безмежні лани. Хай знає весь світ про казкову країну, Де синєє небо та жовті поля. Хай квітне щаслива моя Україна! Найкраща, безцінна, любима...