ДОБРОБУТ МЕШКАНЦІВ СЕЛА

Уважаемые жители сёл и посёлков, хуторов и деревень Украины! ЭТА ГРУППА ДЛЯ ВАС!!! Присоединяйтесь к нашей группе и приглашайте ваших друзей, знакомых, соседей и односельчан! Чем больше людей о нас узнает, ем большему количеству из них мы сможем помочь! Будем рады видеть Вас в друзьях на наших страницах и в группах! Группа в Одноклассниках http://ok.ru/dobrobut.m.s Страница в Одноклассниках http://ok.ru/dobrobutms Наша страница ВКонтакте https://vk.com/dobrobut_ms Публичная страница ВКонтакте https://vk.com/dobrobutms Главная цель Общественной Организации "Добробут Мешканців Села" - объединить жителей сёл и посёлков, чтобы преодолеть cуществующие пробле

Народна мораль і етика 6. Основні принципи, категорії народної моралі були невіддільними не лише від їх етичної, але й естетичної вартості, що виявлялося в органічній єдності моральності й краси власних вчинків, у стосунках з людьми, ставленні до природи. Важлива роль у формуванні цієї етико-естетичної єдності належала обрядовості, звичаєвості, фольклору, в яких опоетизовувались людяність і добро, любов до людей та рідної землі. Земля позначалася святістю й недоторканістю, її не дозволялося ображати, сварити, проклинати чи то навіть бити лозиною, товкти ногою. Казали: «Не бий землі — не дасть хліба». Відповідно й хліб шанувався як святиня: якщо в часі обіду кусник хлібчика випав з рук, його

Народна мораль і етика 5. Необхідною умовою збереження честі вважалось у народній моралі пошанування правдивості. Батьки вчили своїх дітей змалечку: «Ніколи неправди не говорити, бо кого імуть на неправді, тому вже хотя би й божився, не вірять». Парубків та дівчат, що полюбляли прибріхувати, виганяли з музик та вечорниць. Великим безчестям було злодійство. Якщо хтось піймався на цьому, то мусив зі своїм «здобутком» ходити по селу і просити вибачення. Злодіїв бджіл водили по селу з вуликом на голові, конокрадів — із закладеною вуздечкою, крадіїв худоби обмазували болотом. Натомість дуже високо цінувалася честь трудової людини. В народній етиці важливого значення набувало співвідношення мораль

Народна мораль і етика 4. Виявом абсолютної відсутності внутрішньої культури вважалося не подарувати людині, яка виявила бажання помиритися. В народній моралі за ганебне визнавалося не дотримуватися християнської настанови: «Зо своїм супротивником швидко миритися, допоки з ним на дорозі ще ти (допоки з ним зустрічаєшся ще)». Аби усунути конфлікт, ініціатор перемир'я щиросердно промовляв: «Прости мені»; у відповідь йому казали: «Най Біг простить, я прощаю». Найпоширенішими були дві основні форми звертання: добродію і пане (пані). Хлопці один одного кликали: побратиме, брате; дівчата — любко, дівонько, сестро; жінки (у Карпатах) — ґаздинько (наприклад: «Ґаздинько, будьте такі чемні...»). Розмо

УКРАИНСКАЯ СКАЗКА – СКРЫТЫЙ КОД НАЦИИ Совсем недавно мы радовались новогодним и рождественским праздникам, в преддверии которых у многих людей появляется хорошо знакомое с детства предчувствие, что вскоре должно случиться что-то прекрасное и волшебное. Это спрятанное где-то очень глубоко в сознании и, зачастую, практически не поддающееся осмыслению ожидание чуда, без сомнения, закладывается еще в раннем детстве, когда ребенок слушает рассказанные родителями на ночь сказки. Кто из нас, будучи ребенком, не слушал или не читал прекрасные сказки Ганса Христиана Андерсена, Шарля Перро, братьев Гримм, сказки народов мира или украинские сказки? Кто из взрослых не читал эти же сказки своим детям

Народна мораль і етика 3. Великого значення надавалося привітанню. В селі існував звичай вітатися з усіма, незалежано від того, знайомий це чи ні. Молодший мав вітатися першим — інакше будь-хто зі старших зупиняв його і присоромлював. Отже, в етичному вихованні важлива роль належала не лише сім'ї, але й громаді. Українські народні привітання надзвичайно різноманітні й поліфункціональні. Їх добирали залежно від пори дня, ступеня близькості співрозмовників та від того, чим займається на даний момент людина, з якою вітаються. Найпоширенішими давніми загальноукраїнськими вітальними висловами були: «Добрий день», «Дай Боже, добрий день», «Дай Боже, здоров'я». У відповідь належало сказати: «Доброг

Народна мораль і етика 2.Важливого етико-естетичного значення набував і характер стосунків з односельцями. «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього» — ця християнська заповідь була надзвичайно шанованою в народі, щоденно виявлялась у милосерді, доброті, повсякчасній готовності прийти на допомогу ближньому. Це зумовлювало високу культуру сусідства, що ґрунтувалось на практичній взаємодопомозі, моральній підтримці, людяності, делікатності. Сусідська допомога здійснювалась завжди з охотою, радістю, урочистим піднесенням — чи то були землеробські, будівельні толоки, чи інші, порівняно малі за обсягом, колективні роботи. Однією з найважливіших вимог народної моралі була дія

Народна мораль і етика 1. Головними чинниками народної моралі споконвічно були ідеали добра, милосердя, людяності, такі категорії, як честь, гідність, працелюбність. Передусім шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога, що відповідала Божій заповіді «Шануй вітця твого і матір твою», втілювалося в народних прислів'ях та приказках: «Хто мамку зневажає, того Бог карає»; «Хто не слухає неньку, послухає біду»; «За мамині сльози — Бог долю зморози»; «За маму і тата — тяжка розплата». Моральним обов'язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за ними у разі хвороби, немічності, вияв повсякчасної уваги, шани й турботи. «Якби я ся вирік тата-мами,— говорили в Карпатах, — то

Хорошие ноги рано или поздно станут спотыкаться, гордая спина согнется, черная борода поседеет, кудрявая голова облысеет, прекрасное лицо покроется морщинами, глубокий взор потускнеет... Но доброе сердце подобно солнцу и луне, и даже скорее солнцу, чем луне ибо оно сияет ярким светом, никогда не изменяется и всегда следует верным путем.(Шекспир У.)