НАША ДОЛЯ
Далеко дìм сìмя, родина, А я одна як сиротина.У цìй далекìй сторонì.В календарì рахую днì. Не днì рахую. а години .Чому я тут ,в чужìй родинì.Чому служу чужìй людинìВстаю я вранцì, прибираю,Чужу людину доглядаю СЕНЬЙОРУ...Прасуватьвать сорочку мушу А жаль нестерпно давить душу Чужа земля,чужая хата.. ì я колись була багата Бо на своìì землì жила Снìданок мужу готувала Дìтей до школи вìдправляла . А потìм йшла я на роботу . ì мала лиш одну турботу. Що краще зìсти, в що вдягнутись скорìш додому повернутись Дìтей до серця пригорнути. Всмìхнутись ì про погане все забути ... ì ось Украìна мати вìльна
МАМА...
Старіюча мама написала лист молодим дітям. Таке точне, що аж боляче ...Бережіть своїх матерів!
Мої дорогі діти!
Завтра ви приїдете до мене в гості, тому що у мене ювілей. Ви побачите, що я старію. Будь ласка, будьте терплячі і спробуйте зрозуміти, через який етап життя я зараз проходжу ...
Якщо я, або тато будемо вам розповідати те, що вже розповідали рік назад, якщо ми будемо повторювати одні й ті ж історії знову і знову, не переривайте нас, щоб роздратовано помітити: "Ти це вже розповідала. Пару хвилин тому "... Просто послухайте. Будь ласка. Постарайтеся згадати ті часи, коли ви були маленькими, і я читала вам одну і ту ж казку знову і знову, поки ви не засипали.
Коли