Предыдущая публикация
Коли навколо ні душі" і "друг" в "обійми" взяв вже іншу "пташку",
ти не проси "ніколи" повернись, лиш просто "відпусти" "коли тобі так
важко".
Забудь оті "зелені очі" і ті "обійми" і безсонні "ночі і дні", скажи
йому: ти - "вільний", якщо хочеш і "годі вже"...
І "ти сама собі" лиш усміхнися нишком, адже знаєш - прийде "той день" і
скаже він: пробач "мало мені", "моя мала", "така як ти" потрібна лиш
мені.
Ти моя "квітка", "королева" "з тобою" був "на небі" я. Так "холодно"
стало "без тебе" ти ж моя та "невидима сім'я". І полетиш ти "вище неба"
як та "пташка", і усміхнешся як та "дівчина із іншого життя".
Скінчилось все, "сонце сідає" лишились ми - лиш "ти і я "
Следующая публикация
Комментарии 1