Звісно, не лише проти них. Вони взагалі були доволі розкуті у питанні вибору ворогів. Той факт, що українці та московити є православними християнами, анітрохи не заважав козакам воювати проти московитів. Воювали з росією вони об’єднуючись і з католицькою Польщею, і з лютеранською Швецією, і з мусульманами сунітського напряму з Кримського ханства та Османської імперії.
Таких прикладів дуже багато: кримсько-український похід на Москву і Казань 1521 року,
Лівонська війна 1558–1583 років,
московсько-польська війна 1609–1618 років (частина “Смутних часів” у Росії),
Смоленська війна 1632–1634 років,
численні протистояння доби Руїни 1657–1687 років,
повстання Петра Іваненка (Петрика) у 1692–1693 роках,
участь у війнах Швеції і Туреччини проти Росії у 1708–1714 роках,
підтримка запорозькими козаками Коліївщини 1768 року тощо.
Ба більше, більше 400 років тому, восени 1618 року, військо гетьмана Петра Сагайдачного разом із польсько-литовською армією здійснило спустошливий похід на Москву. Українці вже штурмували російську столицю і вибивали таранами Арбатські ворота.
Однак Сагайдачний їх зупинив – не порозумівся зі своїми союзниками, і козаки відступили. Попри це, польський королевич (а згодом і король) Владислав Ваза до 1634 року позиціонував себе як московський правитель і навіть користувався спеціальною “московитською короною”.
До речі, вигадана російською пропагандою історія про двох рабів для воїнів АТО теж має своє козацьке підґрунтя. Козаки використовували рабську працю московитів, яких часто брали у заручники – работоргівля у ті часи приносила хороший заробіток і була практично нормальним явищем.
~~~
Історія українського козацтва
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев